ДОСЛІДЖЕНІСТЬ ПРОБЛЕМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Анотація

Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання можливості застосування стандартизації при опрацюванні управлінських рішень в процесі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання допомоги постраждалому населенню. Основною метою проведеного дослідження є обґрунтування доцільності використання методології кризового менеджменту для прийняття управлінських рішень в умовах надзвичайних ситуацій шляхом запровадження стандартів і процесного підходу до прийняття управлінських рішень при швидкій зміні обмежень та граничних умов. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми засвідчила, що дослідженість стандартизації в умовах надзвичайних ситуацій ускладнюється розбіжністю у визначенні самого поняття «управління в умовах надзвичайних ситуацій» і визначенні фаз перебігу надзвичайної ситуації.

Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що зменшення часу на розроблення, прийняття та реалізацію управлінських рішень, зростання невизначеності та ризику, необхідність залучення з резервів додаткових ресурсів, наявність різних режимів функціонування системи державного управління в умовах надзвичайної ситуації свідчать про те, що державне управління у цій сфері має певні особливості, урахування яких в діяльності органів державного управління в умовах надзвичайної ситуації дасть можливість зменшити вірогідність прийняття неадекватних управлінських рішень, сприятиме економії ресурсів та часу на ліквідацію наслідків та зменшенню збитків.

В статті представлено результати емпіричного аналізу стандартизації термінології і процесів управління, який засвідчив, що в українських реаліях процеси управління в умовах надзвичайних ситуацій базуються на використанні застарілих підходів до прийняття управлінських рішень. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що нагальною потребою в умовах України є запровадження процесного підходу в управлінні з використанням методології кризового менеджменту, а також гармонізації нормативної бази, зокрема державних стандартів.