ДИСКУРСНЕ ПОЛЕ ПРОБЛЕМАТИКИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

У статті розглядається дискурсне поле проблематики формування механізмів державного регулювання пожежної безпеки. Вказується, що, за часів Середньовіччя, найбільші міста Європи постійно зазнавали лиха від руйнівних пожеж. Неодноразово спустошувалися вогнем Москва та Київ, а Страсбург вигоряв вісім разів у XIV столітті. Берлін повністю вигоряв двічі. У Лондоні, 02 вересня 1666 року сталася така грандіозна пожежа, яку неможливо було загасити впродовж п’яти днів. Руйнівна стихія знищила майже 13 тисяч будинків та 87 церков.

Зазначається, що під час середньовічних війн часто траплялися пожежі, але все ж таки основною причиною загоряння залишається людський фактор у поєднанні з примітивними будівельними технологіями, значною кількістю легкозаймистих матеріалів для будівництва і невмінням людини адекватно протистояти вогню.

Визначено, що, розуміючи згубність пожеж, державний апарат, спочатку, хаотично і безсистемно, береться за впровадження механізмів державного регулювання боротьби з пожежами та їхніми наслідками. Утворюються невеликі формування жителів міст за прикладом військових дружин. Вони об’єднуються з метою ведення боротьби з вогнем самотужки – черпаками та відрами доставляють воду до місць загоряння, гасять пожежі підручними засобами. Відзначено, що постійна нависаюча загроза загоряння у багатонаселених містах, а особливо в літню пору, вимагала від людей дотримання заходів обережності. Тоді ж з’являються перші, затверджені державою, правила, якими визначається, що необхідно робити населенню з метою недопущення пожежі, мінімізування її наслідків та понесення відповідальності за необережне поводження з вогнем.

Проаналізувавши досвід держав стародавнього світу, визначено закономірність, що воєнні підрозділи, в силу високого степеню своєї організації, були основним інструментом для гасіння пожеж. Така практика мала місце не лише у Стародавніх Римі та Китаї, а й у Вавілоні, Єгипті, Ірані та ін. Таким чином, поступово в механізмах державного регулювання розвитку пожежної безпеки склалося два основні напрями: попередження виникнення пожеж і організація гасіння пожеж.