СВІТОВИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА МОЖЛИВІСТЬ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЙОГО В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • Андрій Гаваза ІДУ НД ЦЗ

DOI:

https://doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-40-65

Ключові слова:

безпека, культура, регулювання, протимінна безпека, навчання, інформування.

Анотація

За результатами опрацювання масиву наукової інформації з досліджуваної проблеми нами встановлено, що в Україні. прийнято ДСТУ-П 8820:2018. - Протимінна діяльність. Процеси управління. Основні положення.  Національний стандарт України. Цей стандарт установлює основні положення щодо процесів управління в сфері протимінної діяльності під час організації заходів забезпечення захисту населення від впливу вибухонебезпечних предметів, що ґрунтується на основі нормативних документів Організації Об’єднаних Націй з протимінної діяльності (IMAS) з метою впровадження міжнародних вимог з протимінної діяльності в Україні.

У нормативних документах Організації Об’єднаних Націй з протимінної діяльності (IMAS) наведено визначення освіти щодо небезпеки протипіхотних мін Mine Risk Education (MRE) як діяльності, що спрямована на зменшення ризику травмування внаслідок дії мін і вибухонебезпечних предметів (далы – ВНП) шляхом підвищення обізнаності та сприяння змінам поведінки населення, включаючи розповсюдження публічної інформації, освіту та навчання та зв'язок із протимінними діями в громаді.

Певним чином можна провести паралель з існуючим в Україні інформуванням населення про небезпеки, пов’язані з мінами та вибухонебезпечними залишками війни (ІНРМ), що гарантує обізнаність місцевого населення з різновидами ризику, створюваного мінами та ВНП, моделлю поведінки, яка знижує ризик для людей, майна і навколишнього середовища.

Досліджено досвід країн, які впроваджують  програми навчання щодо мінних небезпек.  Основна увага в цих програмах приділяється впливу на поведінку тих, хто безпосередньо постраждав від забруднення територій мінами. Приклад Хорватії та Боснії і Герцеговини вказує на застосування більш різноманітних підходів, включаючи залучення журналістів, місцевих знаменитостей, туристів та широку громадськість з метою формування позитивних зразків поведінки для місцевого населення. Ефективним визначено метод «chield-to-chield».

Визначено, що зміст інформаційних матеріалів категорізують залежно від цільових аудиторій. Інформаційні матеріали мають бути прийнятними в культурному, мовному та соціальному відношенні й мати позитивний характер та надавати населенню відчути, що заходи, які пропонують в інформаційних матеріалах, можуть убезпечити безпеку їх життя.

Засвідчено важливість інтегрування ІНРМ до навчальних програм всіх закладів освіти країни та необхідності підготовки викладацького складу й придбання відповідних навчальних матеріалів для більш якісного викладання цього вкрай важливого матеріалу для формування безпекового середовища.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-15