ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ: ПОНЯТТЯ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ ТА ЗАВДАННЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

У статті проведено аналіз впровадження електронної демократії та цифрової економіки і відповідних змін термінології публічного управління в Україні.

Метою дослідження визначено з’ясування причин активного розширення термінології сучасної української мови та зв’язку цього процесу з ходом реформ; виявлення суті окремих понять, доцільності їх використання у офіційних матеріалах; визначення перспектив диджиталізації, її особливостей в Україні та завдань з точки зору публічного управління.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на сприйнятті е-демократії та е- урядування не як технологічних рішень, а як новітньої концепції , що вимагає суттєвих змін публічного управління і має стати шансом для успішного розвитку України. Вживання нової термінології має об’єктивні підстави, проте повинне мати й обґрунтування та певні межі.

Висновки автора ґрунтуються на аналізі нормативно-правових джерел інформатизації, наукових досліджень та інтернет-ресурсів. Відзначено етапи інформатизації в Україні.  Відмічено,  що в Україні індивідуальні користувачі і дрібний бізнес значно випереджають державу, підштовхуючи її до реформ. Відтак, автор стверджує про наявність певної обумовленості реформ, що викликано об’єктивними законами суспільного розвитку.

Наголошено, що активне використання термінів «диджиталізація»,

«перезавантаження», «перезапуск» є об’єктивним процесом, який відображає, насамперед, нестабільність українських реформ, відсутність їх послідовності й наступності, водночас має завдання спонукання, роз’яснення, спрощення, будучи проявом певної термінологічної еквілібристики. Цей висновок підтверджується порівнянням з практикою реформ у Болгарії та Польщі, де термінологія реформ набагато стриманіша.

Проблеми диджиталізації в Україні пов’язуються не лише і не скільки з технологічним відставанням, а й з недосконалістю публічного управління, яке відчуває значний вплив олігархів та піддається зовнішньому впливу. Отже, електронна демократія та цифрова економіка можуть ефективно розвиватися лише за умови подолання внутрішніх протиріч та досягнення національної єдності на основі національних цінностей.