МЕХАНІЗМ АДМІНІСТРУВАННЯ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ЩОДО БЕЗПОВОРОТНИХ САНІТАРНИХ ВТРАТ

Автор(и)

  • Анна Терент’єва Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

DOI:

https://doi.org/10.32689/2618-0065-2021-3(9)-175-198

Ключові слова:

адміністрування, безповоротні втрати, надзвичайна ситуація, ідентифікація загиблих у наслідок надзвичайної ситуації, патологоанатомічна служба

Анотація

Розмаїття загроз виникнення небезпечних подій та надзвичайних ситуацій (НС) і багатогранність завдань щодо протидії їх наслідкам, у тому числі й медико-санітарним, потребують постійної уваги з боку держави задля удосконалення системи цивільного захисту населення, основною складовою якої є медичний захист, забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, до яких належать організація і проведення цілої низки заходів щодо надання доступної та адекватної медичної допомоги. Тобто насамперед надання допомоги стосується осіб, які отримали травми та пошкодження внаслідок дії вражаючих факторів НС. Отже, питання організації і надання медичної допомоги постраждалим є актуальним та потребує постійного отримання достовірної інформації про характер НС для всебічного аналізу обстановки в її осередку, зокрема встановлення обсягів санітарних втрат, їх структури, що є основою для визначення потреби в медичних силах і засобах для ліквідації медико-санітарних наслідків НС. Нормативне визначення безповоротних санітарних втрат в Україні відсутнє, наявне лише визначення постраждалих унаслідок НС техногенного або природного характеру як осіб, здоров'ю яких заподіяна шкода внаслідок НС. Єдиним документом міжнародного рівня щодо організації захоронення трупів загиблих в умовах НС є рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, де наведено поради щодо організації процедур упізнання та захоронення загиблих унаслідок НС. У багатьох планах реагування на випадок стихійних лих, ініційованих органами охорони здоров'я та державними органами, детальне організаційне планування закінчується підтвердженням того, що сталася смерть, а тіла «відправляються в морг». Саме тому ідентифікація загиблих є проблемою для патологоанатомічних служб протягом багатьох років, хоча лише нещодавно сучасні технологічні досягнення та основні управлінські процедури почали застосовуватися з цією метою в умовах масових безповоротних санітарних втрат. Спробу адміністрування безповоротних санітарних втрат в умовах НС щодо унормування та створення базових документів здійснили під час цунамі в Індійському океані 2004 року. Напрацьовано певний досвід ідентифікації загиблих Інтерполом під час розслідування геноциду в колишній Югославії та під час розслідування масштабних терактів останніх двох десятиліть. Належне і гідне поводження із загиблими під час стихійних лих є одним із трьох основних стовпів гуманітарного реагування та фундаментальним фактором, що сприяє ідентифікації загиблих і допомагає сім'ям дізнатися про долю своїх близьких. У статті наведено авторське визначення механізму адміністрування наслідків НС щодо масових безповоротних санітарних втрат, яке ґрунтується на кращих світових практиках. Зважаючи на потребу гармонізації чинного законодавства України у сфері цивільного захисту з європейським і прагненням приєднатися до Механізму цивільного захисту ЄС, доцільним є запровадження європейських протоколів ідентифікації загиблих унаслідок НС і розробка планів реагування на масові безповоротні втрати в НС як складових планів медичного реагування на виникнення НС із чітким визначенням алгоритмів взаємодії з органами місцевої влади. Також пропонуємо відповідно до рішення МОЗ України як кращу світову практику щодо адміністрування безповоротних втрат унаслідок НС використовувати рекомендації Всесвітнього Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця щодо поводження з тілами загиблих унаслідок НС для осіб, які першими опиняються на місці події (рятувальників, правоохоронців і волонтерів), в редакції від 2016 року.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-01