ПРОБЛЕМА ЗАХИСТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

Анотація

Здійснено аналіз ключових засад державно-управлінського впливу на розв’язання проблем захисту культурної спадщини під час війни. Констатовано факт нарощування Росією культурного впливу на Україну, щоб не випустити її зі своєї цивілізаційної орбіти. Водночас російські окупанти безжально нищать культурні цінності в нашій країні: пошкоджують об’єкти культурної інфраструктури, руйнують пам’ятки культурної спадщини. Наголошено на необхідності активізації державно-управлінського чинника впливу на розв’язання проблем захисту культурної спадщини. Обґрунтовано важливість притягнення до відповідальності Росії як держави-агресора, а також конкретних фізичних осіб, винних у знищенні, пошкодженні та викраденні культурних цінностей України. Зазначено, що придатним для застосування на вітчизняних теренах є досвід формування та реалізації політики ЄС і Ради Європи щодо культурної спадщини, коли її охорону здійснюють у межах не лише культурної політики, а й у межах інших галузевих політик ЄС: стійкість, управління ризиками стихійних лих, охорона природи, цифрові політики, освіта. Важливим напрямом діяльності зі збереження культурної спадщини є оцифрування та інвентаризація архівних фондів, музейних колекцій, картографування. Наведено позитивні приклади діяльності неурядових організацій міжнародного рівня та вітчизняних організацій громадянського суспільства щодо захисту культурної спадщини. Дійшли висновку, що в Україні має бути удосконалено законодавство щодо захисту об’єктів культурної спадщини. Слід більше уваги приділяти превентивним заходам, зокрема освітнім програмам і просвітницькій роботі. Держава має опікуватися також інвентаризацією культурних цінностей та формуванням відповідних баз даних, аналізом загроз та управлінням ризиками. Таким чином, йдеться про системну роботу, здійснювану у співпраці з неурядовим сектором, із залученням міжнародних організацій та максимальним використанням можливостей міжурядового співробітництва.