СУПЕРЕЧНОСТІ ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ В НОРМАТИВНО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ УКРАЇНИ

Анотація

Наведено результати дослідження понятійного апарату, що використовується в нормативно-правових актах регулювання експлуатації безпілотної авіації України. Проблемною визначено ситуацію, що пов’язана як з уніфікацією понятійного апарату нормативно-правових актів щодо регулювання експлуатації безпілотної авіації України, так і з тлумаченням суті понятійного апарату, що призводить до суперечностей у розумінні суті низки понять. У меті статті наголошується на необхідності дослідити ці суперечності та з’ясувати причини виникнення з наданням надалі рекомендацій щодо їх усунення. Дослідження змісту суті дефініцій «комплекс» і «система» надало можливість окреслити якості, що ідентифікують і дають змогу розділити зазначені дефініції за змістом. На підставі цих досліджень зроблено висновок про неправомірне використання словосполучення «безпілотна авіаційна система» в нормативно-правових актах. Причиною появи зазначеного словосполучення виявився науково необґрунтований переклад з англійської мови на українську. Досліджено правомірність використання в нормативно-правових актах регулювання експлуатації безпілотної авіації України словосполучення «зовнішній пілот (оператор)». За підсумками дослідження зроблено висновок про заміну
в деяких нормативно-правових актах словосполучення «зовнішній пілот» на «дистанційний пілот» і помилковість використання дефініції «оператор» щодо управління польотом безпілотного літального апарата. З огляду на ситуацію, що склалася, та вимоги Класифікатора професій ДК 003:2010 Національного класифікатора України запропоновано уніфікувати термінологію та її зміст щодо авіаційного персоналу безпілотної авіації через удосконалення змісту і введення понять «дистанційний пілот безпілотного повітряного судна» та «дистанційний пілот безпілотного повітряного судна – оператор корисного навантаження». На підставі одержаних результатів досліджень понятійного апарату рекомендовано внести відповідні зміни до наказів Міністерства оборони України та у Повітряний кодекс України. Напрямами подальших наукових досліджень щодо нормативно-правового регулювання експлуатації безпілотної авіації в Україні запропоновано вважати: регулювання спільного використання безпілотної та пілотованої авіації в несегрегованому повітряному просторі; імплементацію законодавства ЄС щодо регулювання експлуатації безпілотної авіації в законодавство України тощо.